односпрямований
ОДНОСПРЯМО́ВАНИЙ, а, е.
Який має один напрям, відбувається в одному напрямі; однобічний.
Якщо дієслово брати (взяти) у значенні “одружуватись” має односпрямований характер – “брати за жінку”, “женитися на комусь“, – то синоніми цього дієслова стосуються одруження переважно як взаємної дії (з наук. літ.);
Односпрямований рух.
Словник української мови (СУМ-20)