одностайне
ОДНОСТА́ЙНЕ, присл., заст.
Одностайно.
І одногласне, одностайне Громада вибрала гетьмана – Преславного Лободу Івана, Лицаря старого, Брата військового (Т. Шевченко);
Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам'ятається (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)