ожеледь

О́ЖЕЛЕДЬ, і, ж.

1. Атмосферне явище, коли за слабкого морозу спостерігається замерзання переохолоджених крапель дрібного дощу або мряки і земля, дерева та інші предмети вкриваються шаром криги.

Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т. Шевченко);

Назавтра буде ожеледь. Пришерхло (Л. Костенко);

// Час, коли відбувається таке явище.

Дід.., перележавши на лежанці годинку-другу, знову ладнався йти далі – у дощ чи у віхолу, в мороз чи в ожеледь (Ю. Яновський);

Дрохви гинуть в ожеледь .. Коли кригою беруться крила – важкі й без того, птахи рятуються чистим полем (М. Рудь).

2. Те саме, що ожеле́диця.

Бруківка вкрилась ожеледдю і блищала, як скло (М. Зарудний);

Хрущать під ногами закуті ожеледдю бур'яни (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. ожеледь — на деревах ожеледь, на дорогах – ожеледиця У зведеннях погоди пізньої осені, ранньої нетеплої весни або взимку після відлиги і наступного похолодання синоптики часто попереджають: “Завтра туман, ожеледь, на дорогах ожеледиця”.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. ожеледь — о́желедь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ожеледь — ОЖЕЛЕДЬ – ОЖЕЛЕДИЦЯ Ожеледь, -і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка ожеледь. Ожеледиця, -і, ор. -ею. Те саме, що ожеледь.  Літературне слововживання
4. ожеледь — Ожеледиця, д. ожеледа, ковзелиця.  Словник синонімів Караванського
5. ожеледь — див. дощ  Словник синонімів Вусика
6. ожеледь — -і, ж. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. ожеледь — Прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при темп. від 0 до -6ºС.  Універсальний словник-енциклопедія
8. ожеледь — О́ЖЕЛЕДЬ (тонкий шар льоду на поверхні землі, деревах і т. ін.), ОЖЕЛЕ́ДИЦЯ, ОЖЕЛЕ́ДА діал., ГОЛОЩІ́К (ГОЛОЩО́К) діал. Морози скували землю, стояла ожеледь (П. Панч); Надворі ожеледиця і вітер злий (В.  Словник синонімів української мови
9. ожеледь — О́желедь, -ді, -ді, -леддю; -леді, -ледей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. ожеледь — О́ЖЕЛЕДЬ, і, ж. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т. ін. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч., II, 1963, 411); В садках гірським кришталем блищала ожеледь, бурульки іскрилися і мінилися діамантами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 447).  Словник української мови в 11 томах