ожилий

ОЖИ́ЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до ожи́ти.

Згадується, стояла рання весна, земля протряхла, над смородом війни почувався хвилюючий, ніжний подих ожилої природи (Ю. Яновський);

Поїзд мчить між стінами ще безлистих, але вже ожилих, вируючих живими соками життя дерев (В. Козаченко);

Навіть при безвітряній погоді шепотіли щось своє, потаємне ожилі по весні осокори (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. ожилий — ожи́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. ожилий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до ожити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ожилий — ОЖИ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до ожи́ти. Згадується, стояла рання весна, земля протряхла, над смородом війни почувався хвилюючий, ніжний подих ожилої природи (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах