ожиновий
ОЖИ́НОВИЙ, а, е.
Прикм. до ожи́на.
Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка);
І вітер .. збайдужів – за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком – легіт стає жорсткувато пустельним (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)