ожиновий
ОЖИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ожина.
Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266);
І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 146).
Словник української мови (СУМ-11)