ожиріння

ОЖИРІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. ожирі́ти.

Ожиріння – результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (з наук.-попул. літ.);

Страждали [люди] від ожиріння й браку свіжого повітря – і не ходили пішки, а їздили в щільно замкнених каретах (О. Полторацький);

Неля не встигла висловити своєї волі, коли до кімнати увійшов чернець. Це був красивий якоюсь жіночою вродою високий мужчина з помітним вже ожирінням (Ірина Вільде).

△ (1) Ожирі́ння се́рця – надмірне відкладання жиру в тканині серця.

– Куди їхнім коням до наших! Вони в них задихаються від ожиріння серця!.. (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. ожиріння — ожирі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ожиріння — -я, с. Стан за знач. ожиріти. Генетичне ожиріння — ожиріння, яке залежить від генетичних чинників. Гіпооваріальне ожиріння — ожиріння, яке розвивається у жінок після видалення яєчників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ожиріння — ОЖИРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. ожирі́ти. Ожиріння — результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (Наука..  Словник української мови в 11 томах