оздоблений
ОЗДО́БЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оздо́бити.
Євтим приносить велику, пишно оздоблену ліру (Леся Українка);
Сонце б'є у вікна будинків, де попід самими дахами на оздоблених барвистою керамікою фасадах виноград зелений в'ється і золотисті соняшники цвітуть, як живі! (О. Гончар);
// оздо́блено, безос. пред.
Клуб було по-святковому прибрано, стіни й сцену оздоблено клечанням та рушниками (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)