оздоблення

ОЗДО́БЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. оздо́бити.

На батьківській садибі залишився тільки сарай, у якому лежала давня батькова мрія – різьба для оздоблення веранди (М. Руденко);

Оздоблення є останньою операцією технологічного процесу (з навч. літ.).

2. Те саме, що оздо́ба 1.

Валентина першою схопила сорочку з мереживним оздобленням (А. Шиян);

У трикотажній промисловості освоєно капронові блузи, білизну з капроновим оздобленням (з наук.-попул. літ.);

Ліпне оздоблення.

Значення в інших словниках

1. оздоблення — оздо́блення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оздоблення — [оздоблеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. оздоблення — -я, с. 1》 Дія за знач. оздобити. 2》 Те саме, що оздоба 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оздоблення — ПРИКРА́СА (предмет, який прикрашає, оздоблює щось, зокрема доповнення до одягу), ОЗДО́БА, ОЗДО́БЛЕННЯ, УБІР (ВБІР), ПОКРА́СА заст. Смагляві скіф'янки в прикрасах співали біля вечірніх вогнищ своїх, забутих тепер пісень (О.  Словник синонімів української мови
5. оздоблення — ОЗДО́БЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оздо́бити. На батьківській садибі залишився тільки сарай, у якому лежала давня батькова мрія — різьба для оздоблення веранди (Руд., Вітер.., 1958, 22); Оздоблення є останньою операцією технологічного процесу (Стол.-буд.  Словник української мови в 11 томах
6. оздоблення — Покриття поверхні додатковим шаром матеріалів.  Архітектура і монументальне мистецтво