оздоблення
ОЗДО́БЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. оздо́бити.
На батьківській садибі залишився тільки сарай, у якому лежала давня батькова мрія — різьба для оздоблення веранди (Руд., Вітер.., 1958, 22);
Оздоблення є останньою операцією технологічного процесу (Стол.-буд. справа, 1957, 213).
2. Те саме, що оздо́ба 1.
Валентина першою схопила сорочку з мереживним оздобленням (Шиян, Гроза.., 1956, 471);
У трикотажній промисловості освоєно капронові блузи, білизну з капроновим оздобленням (Наука.., 1, 1957, 5).
Словник української мови (СУМ-11)