оздоблення
ПРИКРА́СА (предмет, який прикрашає, оздоблює щось, зокрема доповнення до одягу), ОЗДО́БА, ОЗДО́БЛЕННЯ, УБІР (ВБІР), ПОКРА́СА заст. Смагляві скіф'янки в прикрасах співали біля вечірніх вогнищ своїх, забутих тепер пісень (О. Гончар); Тут (у хаті) нема прикрас. Нема навіть вишитого рушника (Р. Андріяшик); На голові в неї високо викладена коса та закріплена приколками з оздобами (С. Чорнобривець); Граніти і лабрадорити, здобуті на Житомирщині, ми бачимо на оздобленні прекрасних споруд і палаців (І. Цюпа); Виймає (командор) з-під плаща коштовний перловий убір для голови і склоняється перед Анною (Леся Українка); Гавань поглиблюють там, а тут підмурівки виводять Задля сидінь театральних і просто у камені дикім Повирубали колони — майбутньої сцени покрасу (переклад М. Зерова).
Словник синонімів української мови