озерний

ОЗЕ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до о́зеро.

Небо, земля і озерні води урочисто мовчать, заворожені золотим осіннім умиранням... (М. Руденко);

Він розніжено зліг на квітчастий килим, що мав правити йому за квітучий лужок біля озерної прохолоди (І. Волошин);

Казарок крик з озерних плес долинув із долин... (І. Гончаренко);

// Який живе, водиться, росте в озері, на озері.

З озер пливла нічна вогкість, десь далеко кричала озерна птиця – бугай (О. Донченко);

У житах співали перепели, кумкали озерні жаби (А. Шиян);

Нам видно, як серед блискучої водяної гладіні бродить, розгулюючи на мілкому, всяка озерна дрібнота (О. Гончар).

2. Який має велику кількість озер (про місцевість, країну і т. ін.).

Лежать у полі вперті валуни На Молодечнині, в озернім краї (М. Рильський);

У минулім році в серпні довелося буть мені у Карелії озерній у зеленій стороні (І. Гончаренко).

Значення в інших словниках

1. озерний — озе́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. озерний — [озернией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. озерний — -а, -е. 1》 Прикм. до озеро. || Який живе, водиться, росте в озері, на озері. Озерні відклади — геологічні відклади, що утворилися на дні озер. 2》 Який має велику кількість озер (про місцевість, країну і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. озерний — Озе́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. озерний — ОЗЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́зеро. Небо, земля і озерні води урочисто мовчать, заворожені золотим осіннім умиранням… (Руд., Остання шабля, 1959, 9); Він розніжено зліг на квітчастий килим...  Словник української мови в 11 томах