озимина
ОЗИМИНА́, и́, ж.
Сходи або посіви озимих культур.
Проти самої Шевченкової гори .. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (І. Нечуй-Левицький);
Був вітер весняний, рвучкий, він доносив часом запахи озимини, іржання коней, кування зозулі (Ю. Яновський);
// Достиглі озимі культури, їхній урожай.
– Все село обходив.., а худоби ніде не дістав. Є там якийсь полукіпок озимини на полі, то й той череда розіб'є, потолочить (М. Стельмах);
Площу під цукрові буряки для нашої ланки було виділено ще до початку збирання на ній озимини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)