озимина
ОЗИМИНА́, и́, ж. Сходи або посіви озимих культур.
Проти самої Шевченкової гори.. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (Н.-Лев., II, 1956, 384);
Голова колгоспу, бригадири, ланкові перевіряють, як почуває себе після зими озимина — жито, пшениця (Коп., Подарунок, 1956, 79);
// Озимий хліб.
— Все село обходив.., а худоби ніде не дістав. Є там якийсь полукіпок озимини на полі, то й той череда розіб’є, потолочить (Стельмах, II, 1962, 412);
Площу під цукрові буряки для нашої ланки було виділено ще до початку збирання на ній озимини (Нові спос. вирощ.. буряків, 1956, 123).
Словник української мови (СУМ-11)