озувати

ОЗУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Те саме, що взува́ти.

Панас Кандзюба світився. – Озуєм, Андрію, пана у постоли! – Аякже!.. (М. Коцюбинський);

Онохрій Литка накинув .. кожуха, озув босоніж чоботи, підійшов до вікна (Г. Епік);

Вони сиділи й озували на босі ноги делікатні чобітки (Ю. Яновський).

◇ (1) Озу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. – довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити.

– Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. – Один розкошує, а другий.. – Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський);

Горілка і гулі не одного в постоли взули (прислів'я);

Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко);

Гулі не одного в лапті обули (Номис).

Значення в інших словниках

1. озувати — озува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. озувати — -аю, -аєш, недок., озути, -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що взувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озувати — ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ) (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИ розм., НАТЯГА́ТИ розм., НАТЯ́ГУВАТИ розм., ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ) розм., ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ) розм. — Док.: взу́ти (узу́ти), назу́ти, озу́ти розм. натягну́ти (натягти́) розм.  Словник синонімів української мови
4. озувати — ОЗУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що взува́ти. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі І ніби морщить постоли, Плете, волоки, озуває (Шевч., II, 1953, 353); Панас Кандзюба світився.  Словник української мови в 11 томах