озутий

ОЗУ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до озу́ти.

Він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю (М. Коцюбинський);

Він спочатку, позіхаючи, дивиться на небо, а потім гримить озутими на босу ногу чобітьми до дітей (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. озутий — озу́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. озутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до озути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озутий — ОЗУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до озу́ти. Він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю (Коцюб., І, 1955, 129); Він спочатку, позіхаючи, дивиться на небо, а потім гримить озутими на босу ногу чобітьми до дітей (Стельмах, І, 1962, 70).  Словник української мови в 11 томах