окопний
ОКО́ПНИЙ, а, е.
Прикм. до око́п.
Торішні кураї, протряхаючи на вітрі та сонці, поволі бурішають, стають схожими на клубки окопного колючого дроту (О. Гончар);
// Пов'язаний з перебуванням в окопах.
Повертаються з фронтів живі. Не скрізь радісні зустрічі. Окопне життя, злигодні, кров, вогонь і рани посіяли в мільйонах сердець тривогу (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)