окопник

ОКО́ПНИК, а, ч., розм.

1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії.

В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі .. пишався своїм баритоном (А. Головко);

Високо над нею пливли на захід в супроводі жвавих “яструбків” важкі бомбардувальники .. І хоч вони не мали змоги вплинути зараз на долю оборонців дамби, після їхнього перельоту кожному окопникові чомусь стало легше (О. Гончар).

2. Той, хто споруджує, риє окопи.

Значення в інших словниках

1. окопник — око́пник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. окопник — -а, ч., розм. 1》 Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. 2》 Той, хто споруджує, риє окопи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окопник — ФРОНТОВИ́К (той, хто перебуває, був на фронті); ОКО́ПНИК розм. (боєць окопної лінії). Нас, фронтовиків, здивувати важко, але це була класна автоматниця (Ю. Яновський); Самі окопники, що роками витримували на собі нелегку владу командирів, вони добре розуміють Куликову похвальбу (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
4. окопник — ОКО́ПНИК, а, ч., розм. 1. Боєць, який воює в окопах, перебуває на передовій лінії. В блискучому автомобілі, оточеному сірими окопниками, хтось у френчі..  Словник української мови в 11 томах