окопниця

ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до око́пник.

Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло .. п'ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. окопниця — око́пниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. окопниця — ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до око́пник 2. Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло.. п’ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (Гончар, Людина.., 1960, 168).  Словник української мови в 11 томах