окопниця

око́пниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. окопниця — ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до око́пник. Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло .. п'ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. окопниця — ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до око́пник 2. Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло.. п’ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (Гончар, Людина.., 1960, 168).  Словник української мови в 11 томах