окостенілий
ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до окостені́ти.
Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (К. Гордієнко);
Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду .. Окостенілі неслухняні ноги ледве тримають його, рухи скуті, погано координовані (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)