Значення в інших словниках
-
окостенілий —
[окостеин’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
окостенілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до окостеніти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окостенілий —
ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (К. Гордієнко); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду ..
Словник української мови у 20 томах
-
окостенілий —
ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду.
Словник української мови в 11 томах