Орфографічний словник української мови

окорінення

окорі́нення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. окорінення — [окоур’інеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  2. окорінення — ОКОРІ́НЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окорі́нюватися 1. Пісок дуже необхідний для окорінення живців (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах