окорінення

ОКОРІ́НЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. окорі́нюватися 1.

Пісок дуже необхідний для окорінення живців (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. окорінення — окорі́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окорінення — [окоур’інеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови