окорінення

окорі́нення

[око^ур’іне^ин':а]

-н':а

Значення в інших словниках

1. окорінення — окорі́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окорінення — ОКОРІ́НЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окорі́нюватися 1. Пісок дуже необхідний для окорінення живців (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах