окостенілий

окостені́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до окостеніти.

Значення в інших словниках

1. окостенілий — окостені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окостенілий — [окостеин’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. окостенілий — ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (К. Гордієнко); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду ..  Словник української мови у 20 томах
4. окостенілий — ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до окостені́ти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду.  Словник української мови в 11 томах