окривджуваний
ОКРИ́ВДЖУВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до окри́вджувати.
І все то була старовина рідна, своя, минуле рідного народу, його історія – славна й трагічна, сто крат окривджувана лихими нападниками (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)