окривджуваний

ОКРИ́ВДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. теп. ч. до окри́вджувати.

І все то була старовина рідна, своя, минуле рідного народу, його історія — славна й трагічна, сто крат окривджувана лихими нападниками (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 163).

Значення в інших словниках

1. окривджуваний — окри́вджуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окривджуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. теп. ч. до окривджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окривджуваний — ОКРИ́ВДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до окри́вджувати. І все то була старовина рідна, своя, минуле рідного народу, його історія – славна й трагічна, сто крат окривджувана лихими нападниками (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах