окривджений

ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до окри́вдити.

Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (А. Малишко);

Окривджене почуття і залишки гніву, наче вороги, товклися в парубочій душі (М. Стельмах);

// окри́вджено, безос. пред.

З наказу Захара стражника було окривджено, зламано огорожу, засипано колодязь, і він тепер мстився (К. Гордієнко);

// у знач. прикм.

Окривджене почуття і залишки гніву, наче вороги, товклися в парубочій душі (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. окривджений — окри́вджений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. окривджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до окривдити. || окривджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окривджений — ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до окри́вдити. Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (Мал., Книга..  Словник української мови в 11 томах