окривджений

окри́вджений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до окривдити.

|| окривджено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. окривджений — окри́вджений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. окривджений — ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до окри́вдити. Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (А. Малишко); Окривджене почуття і залишки гніву, наче вороги, товклися в парубочій душі (М. Стельмах); // окри́вджено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. окривджений — ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до окри́вдити. Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (Мал., Книга..  Словник української мови в 11 томах