окривджений — Орфографічний словник української мови

окривджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до окривдити. || окривджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
окривджений — ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до окри́вдити. Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (А. Малишко); Окривджене почуття і залишки гніву, наче вороги, товклися в парубочій душі (М. Стельмах); // окри́вджено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
окривджений — ОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до окри́вдити. Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки (Мал., Книга.. Словник української мови в 11 томах