окрилений
ОКРИ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до окрили́ти.
Окрилений успіхом, виходив Микола з клубу (В. Гжицький);
// у знач. прикм.
В той день на базі злітали й сідали важкі окрилені сигари літаків, повільно обертались .. антени радарів (В. Собко).
2. у знач. прикм. Сповнений натхнення, душевного піднесення; натхненний.
Окрилений і щасливий, Чумак [попрямував] широким кроком (Ю. Збанацький);
Окрилене слово Івана Франка супроводжує нас у ратних подвигах і в праці (О. Корнійчук);
// Який виражає душевне піднесення.
Ішов [Івоніка] справді окриленим кроком (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)