окуліровка
ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад.
1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати; окулірування.
От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (М. Рильський);
Ми проходимо дослідні плантації з окуліровкою за різними способами (Ю. Смолич).
2. Місце, де приживлена прищепа.
Обв'язані окуліровки треба .. обгорнути землею (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)