Словник української мови у 20 томах

окуліровка

ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад.

1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати; окулірування.

От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (М. Рильський);

Ми проходимо дослідні плантації з окуліровкою за різними способами (Ю. Смолич).

2. Місце, де приживлена прищепа.

Обв'язані окуліровки треба .. обгорнути землею (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. окуліровка — окуліро́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. окуліровка — -и, ж. Те саме, що окулірування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окуліровка — окуліро́вка, окулірува́ння (від лат. oculus – око) один із способів щеплення рослин, що полягає в приживленні бруньки (вічка) однієї рослини (прищепи) до іншої (підщепи). З бруньки виростає пагін і нова рослина. Інша назва – очкування.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. окуліровка — ОКУЛІРО́ВКА, и, ж., сад. 1. рідко. Дія за знач. окулі́рувати. От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим… Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим!...  Словник української мови в 11 томах