окурювання

ОКУ́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. оку́рювати.

Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. окурювання — оку́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окурювання — -я, с. Дія за знач. окурювати. || Введення отрут у повітряне середовище місць проживання членистоногих або гризунів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окурювання — ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (Хлібороб Укр., 9, 1968, 41).  Словник української мови в 11 томах