олениця
ОЛЕНИ́ЦЯ, і, ж.
Самка оленя.
Він наближався до поранених тріпотливих ланей та олениць, дивився їм у страдницькі очі .. і сам добивав їх мисливським ножем (З. Тулуб);
– Ми бачили стадо олениць. Олень стояв на варті, наче з бронзи вилитий (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)