оленка
ОЛЕ́НКА, и, ж.
Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев.
Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (з наук. літ.);
На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)