оленка

ОЛЕ́НКА, и, ж. (Epicometis hirta). Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев.

Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 346);

На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (Коп., Як вони.., 1948, 18).

Значення в інших словниках

1. оленка — -и, ж. Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оленка — ОЛЕ́НКА, и, ж. Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору; пошкоджує квітки та молоде листя плодових дерев. Бутони і квітки пошкоджують яблуневий квіткоїд, оленка і хрущі (з наук. літ.); На квітках будяка можна найчастіше знайти оленку, коли вона сидить нерухомо (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
3. оленка — Оле́нка, -ки ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.  Словник української мови Грінченка