олень
О́ЛЕНЬ, я, ч.
Велика жуйна тварина (свійська і дика) родини оленевих з гілчастими рогами і коротким хвостом.
Вийшли з ліса [лісу] олені, один за другим, а що вийде новий, то роги у нього все кращі та веселіші (М. Коцюбинський);
Біля самого чума олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки (О. Ільченко);
* У порівн. Такі якісь у нього стали очі, як в оленя, що на морозі плаче (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)