омиватися
ОМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОМИ́ТИСЯ, оми́юся, оми́єшся, док.
1. Змочуватися, зрошуватися чим-небудь з поверхні.
– Велике горе безслізне... Не сльозами омиваються тоді очі, а обливається кров'ю серце... (із журн.);
* Образно. Здається, він [князь Володимир] вдивляється в Дніпро, у водах якого колись омивалась язичеська Русь (І. Цюпа).
2. Оточуватися водами (океанів, морів, річок і т. ін.).
На півдні парк [Олександрія] омивається рікою Рось, що утворює тут кілька звивин (з наук.-попул. літ.);
На півдні територія України омивається Чорним і Азовським морями і виходить до Нижнього Дунаю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)