омитий
ОМИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оми́ти.
Але доволі, щоб прошуміла буря, її серце, омите сльозами, цвіло й молоділо (М. Коцюбинський);
І землю, кровію омиту, Пшениця веселить нова (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ОМИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оми́ти.
Але доволі, щоб прошуміла буря, її серце, омите сльозами, цвіло й молоділо (М. Коцюбинський);
І землю, кровію омиту, Пшениця веселить нова (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)