омитий

оми́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до омити.

Значення в інших словниках

1. омитий — оми́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. омитий — ОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оми́ти. Але доволі, щоб прошуміла буря, її серце, омите сльозами, цвіло й молоділо (М. Коцюбинський); І землю, кровію омиту, Пшениця веселить нова (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
3. омитий — ОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оми́ти. Але доволі, щоб прошуміла буря, її серце, омите сльозами, цвіло й молоділо (Коцюб., II, 1955, 305); І слово комуніста — світу Світи безмежні розкрива, І землю, кровію омиту, Пшениця веселить нова (Рильський, II, 1960, 318).  Словник української мови в 11 томах