омоніміка

ОМОНІ́МІКА, и, ж.

1. Сукупність омонімів якої-небудь мови, творчості письменника тощо.

Омоніміка української мови;

Омоніміка творів О. Гончара.

2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.

Значення в інших словниках

1. омоніміка — омоні́міка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. омоніміка — -и, ж. 1》 Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови. 2》 Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. омоніміка — ОМОНІ́МІКА, и, ж. 1. Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови. 2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.  Словник української мови в 11 томах