омоніміка

омоні́міка

-и, ж.

1》 Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови.

2》 Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.

Значення в інших словниках

1. омоніміка — омоні́міка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. омоніміка — ОМОНІ́МІКА, и, ж. 1. Сукупність омонімів якої-небудь мови, творчості письменника тощо. Омоніміка української мови; Омоніміка творів О. Гончара. 2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.  Словник української мови у 20 томах
3. омоніміка — ОМОНІ́МІКА, и, ж. 1. Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови. 2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.  Словник української мови в 11 томах