оніміння

ОНІМІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. онімі́ти.

Раптом майдан перед театром застигає. Важко сказати, що це: оніміння з переляку чи з поваги (О. Полторацький);

Коли натискають на ці [біологічно активні] точки, виникають відчуття ломоти, розпирання, оніміння, болю (із журн.);

* Образно. Спить вітер, в онімінні Хати на видноколі (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. оніміння — онімі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оніміння — -я, с. Стан за знач. оніміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оніміння — ОНІМІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. онімі́ти. Раптом майдан перед театром застигає. Важко сказати, що це: оніміння з переляку чи з поваги (Полт., Повість.., 1960, 576); *Образно. Спить вітер, в онімінні Хати на видноколі (Рильський, Зим. записи, 1964, 71).  Словник української мови в 11 томах