оплачувати
ОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що.
1. Платити, вносити плату за що-небудь.
Уласові дали трохи поля, але Олена Прохориха не змогла оплачувать його (І. Нечуй-Левицький);
За лікарню треба платити. Могла б за нього [чоловіка] оплачувати “Каса хворих”, але .. він втратив вже право на неї (Ірина Вільде);
// Платити кому-небудь за роботу, за послуги і т. ін.
Збільшення міського бюджету дає змогу краще оплачувати роботу бюджетників (з газ.);
// Вносити певну суму грошей, погашаючи борг, позику і т. ін.
[Анзорге:] Я собі руки постирав, а проте не можу податків оплатити (Леся Українка);
– От, припустимо, взяли ви собі землю без викупу, а хто ж тоді оплатить по закладних банку? (М. Стельмах).
2. чим, перен. Зазнавати тяжких втрат, страждань, злигоднів, і т. ін. заради чогось, в ім'я чого-небудь.
Козацьку відвагу [Михайлик] бачив на кожному кроці, який оборонці Долини оплачували ціною болю, ціною крові, ціною життя (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)