оплачувати
ОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех.
1. Платити, вносити плату за що-небудь.
Уласові дали трохи поля, але Олена Прохориха не змогла оплачувать його (Н.-Лев., III, 1956, 335);
Незаможним студентам.. оплачував [Котовський] право на навчання (Смолич, V, 1959, 29);
// Платити кому-небудь за роботу, за послуги і т. ін.;
// Вносити певну суму грошей, погашаючи борг, позику і т. ін.
[Анзорге:] Я собі руки постирав, а проте не можу податків оплатити (Л. Укр., IV, 1954, 219);
— От, припустимо, взяли ви собі землю без викупу, а хто ж тоді оплатить по закладних банку? (Стельмах, І, 1962, 369).
2. чим, перен. Зазнавати страждань, злигоднів, тяжких втрат і т. ін. заради чогось, в ім’я чого-небудь.
Козацьку відвагу [Михайлик] бачив на кожному кроці, який оборонці Долини оплачували ціною болю, ціною крові, ціною життя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 389).
Словник української мови (СУМ-11)