оплачувати —
опла́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
оплачувати —
див. відшкодовувати; задобрювати
Словник синонімів Вусика
оплачувати —
-ую, -уєш, недок., оплатити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Платити, вносити плату за що-небудь. || Платити кому-небудь за роботу, за послуги і т. ін. || Вносити певну суму грошей, погашаючи борг, позику і т. ін. 2》 чим, перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оплачувати —
ОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що. 1. Платити, вносити плату за що-небудь. Уласові дали трохи поля, але Олена Прохориха не змогла оплачувать його (І. Нечуй-Левицький); За лікарню треба платити.
Словник української мови у 20 томах
оплачувати —
ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
оплачувати —
Опла́чувати, -чую, -чуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оплачувати —
ОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. 1. Платити, вносити плату за що-небудь. Уласові дали трохи поля, але Олена Прохориха не змогла оплачувать його (Н.-Лев., III, 1956, 335); Незаможним студентам..
Словник української мови в 11 томах
оплачувати —
Оплачувати, -чую, -єш сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 1861. VI. 75.
Словник української мови Грінченка