оплетений

ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оплести́.

Солом'яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (П. Грабовський);

Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний);

// у знач. прикм.

В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. оплетений — опле́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оплетений — [оплетеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. оплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплести́. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (Гончар, III, 1959, 127); Солом’яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (Граб., І, 1959, 590); Двір був просторий, чистий, оплетений (Мирний, І, 1949, 269).  Словник української мови в 11 томах