оплетений
ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оплести́.
Солом'яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (П. Грабовський);
Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний);
// у знач. прикм.
В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплетений — опле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оплетений — [оплетеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- оплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплести. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплести́. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (Гончар, III, 1959, 127); Солом’яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (Граб., І, 1959, 590); Двір був просторий, чистий, оплетений (Мирний, І, 1949, 269). Словник української мови в 11 томах