оплетений
опле́тений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оплести.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплетений — опле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оплетений — [оплетеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оплести́. Солом'яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (П. Грабовський); Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний); // у знач. прикм. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплести́. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (Гончар, III, 1959, 127); Солом’яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (Граб., І, 1959, 590); Двір був просторий, чистий, оплетений (Мирний, І, 1949, 269). Словник української мови в 11 томах